розмовляти — я/ю, я/єш, недок. 1) Усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким небудь. || Передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів. || перев. із запереч. не, з ким, між ким, розм. Підтримувати стосунки, зв язки, спілкуватися з ким… … Український тлумачний словник
розмовляти — [розмоўл’а/тие] л а/йу, л а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
розмовляти — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
шептатися — (розмовляти між собою дуже тихо), шепота[і]тися, перешіптуватися, шушукати(ся), перешушукуватися; шептати, шепота[і]ти (перев. зі сл. один до одного , між собою й под.) … Словник синонімів української мови
галакати — аю, аєш, недок., розм. Голосно розмовляти. || Розмовляти, базікати … Український тлумачний словник
англомовний — а, е. Який розмовляє, пише, публікується англійською мовою; такий, де заведено розмовляти англійською мовою, де англійська мова є державною. Англомовні країни … Український тлумачний словник
балагурити — рю, риш, недок., розм., рідко. Говорити, розмовляти про щось весело, дотепно, пересипаючи мову жартами … Український тлумачний словник
балакати — аю, аєш, недок. 1) неперех., про кого що і без додатка. Те саме, що розмовляти. || перех. Говорити, казати. 2) неперех., розм. Володіти мовою … Український тлумачний словник
балакатися — ається, недок., безос., розм. Мати бажання, охоту розмовляти … Український тлумачний словник
баляндраси — ів, мн., розм. Пусті, веселі розповіді, розмови про щось незначне, несерйозне. •• Точи/ти баляндра/си весело розмовляти, розповідати про щось незначне, несерйозне … Український тлумачний словник